Розпочалася публiчна кампанiя, яка має виправдати чергове знецiнення нацiональної валюти. Україна нiбито виходить з кризи, та кожен день робить нам сюрпризи. На жаль, переважно неприємнi. Пiсля зростання цiн на комунальнi послуги, газ, бензин, всi продукти харчування, нас плавно почали готувати до нових проблем -- чергової девальвацiї гривнi. Щоб це зрозумiти, досить переглянути заголовки новин за останнi тижнi.

Ось, до прикладу, справжня бомба -- заява вiце-президента НАН України Валерiя Гейця про необхiднiсть девальвацiї гривнi. З його слiв, сьогоднi вiтчизнянi експортери втрачають цiнову перевагу на мiжнародних ринках. I якщо, мовляв, iнфляцiя за пiдсумками цього року перевищить 10%, то конкурентоспроможнiсть економiки може "знизитися до нуля" й навiть опуститися нижче. Валерiй Геєць вважає, що "курс на змiцнення -- це
сприяння пiдвищенню рiвня життя в iнших країнах", оскiльки за рахунок вiдносно бiдних країн пiдтримуватиметься зростання бiльш розвинених економiк.

"Передумовою для девальвацiї також є активiзацiя споживчого iмпорту, пiдiгрiта кредитуванням населення. Ще мiнус 10 мiльярдiв доларiв у поточному рахунку, й буде повторення 2008 року", -- переконує авторитений економiст пан Геєць.

А ось розтиражована заява iншого економiста, члена ради НБУ Романа Шпека. Вiн у коментарях зазначає, що цiновi переваги, якi були в українських експортерiв пiсля глибокої девальвацiї у 2008 роцi, нинi вже втрачено. Вiдповiдно, на думку банкiра, розраховувати на iстотне збiльшення експорту без спецiальних програм його пiдтримки неможливо. А головна програма пiдтримки, як ви здогадуєтесь, -- знецiнення гривнi.

Цiкаво те, що в агiтатори, якi обгрунтовують необхiднiсть знецiнення нацiональної валюти, потрапив i екс-заступник голови правлiння Нацбанку Олександр Савченко. Вiн публiчно заявив, що чим стабiльнiший курс, тим бiльше ймовiрнiсть повторення кризи зразка 2008 року. "Чим швидше ми вiдмовимося вiд полiтики стабiльного курсу, тим швидше вийдемо з кризи i меншою буде вiрогiднiсть нового", -- пiдкреслив Савченко. До речi, це той
самий Савченко, який ще кiлька мiсяцiв тому, щоб догодити тодiшнiй прем'єрцi Тимошенко, запевняв, що курс гривнi опустили штучно i незабаром вiн може повернутись на докризовий рiвень. Сьогоднi з невiдомих причин пан Савченко рiзко змiнив свою позицiю...

Навiть екс-мiнiстр фiнансiв Вiктор Пинзеник у стрiчках новин "переконаний", що проведення полiтики негнучкого курсу може стати пiдставою для серйозних випробувань гривнi в майбутньому. У перекладi на зрозумiлу мову це означає, що пан Пинзеник теж готовий виправдати подальше знецiнення гривнi.

Дивно, але у гривнi не знайшлося заступникiв. Хто ж зацiкавлений у тому, щоб гривня втратила позицiї?

На цю тему на прохання "Експресу" розмiрковували Володимир Лановий, директор Центру ринкових реформ, Юрiй Гребенчук, генеральний директор Центру соцiально-економiчних дослiджень "Дiаматiк", Вiталiй Шапран, кандидат економiчних наук, фiнансовий аналiтик, заступник директора агенцiї "Експерт Рейтинг", Микола Iвченко, керiвник Iнформацiйно-аналiтичного центру "Forex club" в Українi.

Ю. Гребенчук: -- Зрозумiло, що це вигiдно лише експортерам. Вочевидь, такi заяви не могли пролунати просто так, без пiдстав. Україна повинна розраховуватися з боргами, якi набрав пан Азаров. А звiдки взяти валюту? Потрiбен експорт. Замiсть того, щоб розвивати економiку, яку вбив Азаров, у нас хочуть девальвувати гривню, збiльшити пенсiйний вiк, забуваючи, що в нас дуже маленька тривалiсть життя.

Без сумнiву, усi цi заяви -- однозначно замовнi. Здогадатися, ким саме, -- не складно. Хто в нас основний хлопець, який заплатив за вибори Януковича? Це Ахметов, який вже збiльшив свої статки за рiк iз 6 до 18 мiльярдiв доларiв. Йому дуже вигiдно, щоб нацiональна валюта знизилась у цiнi й експорт подешевшав. Це його додатковi прибутки.
Також девальвацiя вигiдна пану Фiрташу, який володiє хiмiчними
пiдприємствами. Адже ця продукцiя також iде на експорт. Видається, у такий спосiб уряд Януковича розраховується зi своїми iнвесторами.

-- Чи можна припустити, що такi заяви мають далекосяжну мету --
пiдготувати людей до неминучого знецiнення гривнi?

В. Лановий: -- Такi заяви -- це бажання бути розумнiшим за всiх. Можливо, ми могли пiдозрювати, що вустами науковцiв влада хоче запускати пробну кулю, щоб усi поступово звикали до такої думки. У нас немає розумiння, що стабiльнiсть грошової одиницi є ключовим пунктом усього, що вiдбувається в країнi. В Українi, навпаки, грошова одиниця є вирiшенням локальних питань, окремих кредитiв, рекапiталiзацiї банкiв для побудови кiлькох мостiв чи автострад. У нас дивляться на грошi, як на засiб для бiзнесу, а не як на важливий компонент структурного розвитку.

-- Чи є сьогоднi реальнi передумови для нової девальвацiї гривнi?

В. Шапран: -- Це вiд'ємне сальдо торгового балансу. Очiкується, що воно стане ще бiльшим. Однак специфiка України в тому, що в цьому сальдо закладено дорогий iмпорт. Основна його складова -- дорогий газ. Тому вибiр валютної полiтики буде зроблено пiд час газових переговорiв iз Росiєю. Якщо уряд не досягне фiксацiї цiни на газ у межах 200 доларiв за тисячу кубометрiв, тодi можна буде говорити про можливу девальвацiю гривнi.

В. Лановий: -- Валюти у країну приходить дедалi менше порiвняно з витратами щодо iмпорту. Фiнансова криза стає щораз ближчою. Цього року ми спостерiгатимемо провал бюджетного процесу. Наступного -- буде провал курсу гривнi, бо валюти не буде вистачати. Експорт дiйсно
неконкурентоспроможний, його темпи вiдстають. А поступова девальвацiя виглядає рятiвною соломинкою.

М. Iвченко: -- Ситуацiя у нас, якщо аналiзувати основнi макропоказники, поки що не така вже й критична. Але Геєць i тi, хто висловлювався, у чомусь правi. Якщо ми хочемо стабiльного дефiциту торгового балансу, хоча би близького до нуля, то нам потрiбно девальвувати валюту. Однак щоб це зробити, повиннi бути передумови. А нинi їх практично немає, бо в нас вiд'ємне сальдо поточного рахунку платiжного балансу
компенсується припливом валюти. Зокрема, кредитами МВФ, розмiщенням
єврооблiгацiй, яке в нас було в лютому, кредитами, якi беруть банки i пiдприємства, -- реальними iнвестицiями в економiку. Тому валюти в країну надходить достатньо. I якщо нинi гривню штучно девальвувати, то це може спричинити дисбаланси.

-- Якими будуть наслiдки девальвацiї нашої валюти?

В. Шапран: -- Знову панiка, дестабiлiзацiя кредитної системи, зниження iмпортної галузi. А це -- втрата робочих мiсць, компанiї, якi взяли кредити, знову не зможуть їх повертати. Енергоресурси рiзко пiдскочать у цiнi, а з ними -- iншi товари.

Для будь-якої економiки девальвацiя -- це добре, бо за цим -- нацiональнi iнтереси. Однак, враховуючи нашу специфiку, робити це потрiбно в певний спосiб -- повiльно й м'яко.

-- Чи дiйсно нашi експортери втрачають переваги на мiжнародних ринках i тому потрiбна девальвацiя?

В. Шапран: -- Це не так. Що значить "вони втрачають переваги"? А чого очiкували власники пiдприємств i керiвники держави? Не потрiбно бавитися курсом, а слiд змушувати олiгархiв, якi накупили заводи, будувати публiчнi компанiї, залучати iнвестицiї на захiдних майданчиках, проводити публiчне розмiщення акцiй. Тодi вони мали б ресурс для реконструкцiї цих заводiв, випускали би високолiквiдну продукцiю. Однак нашi металургiйнi пiдприємства в такому станi, що ми вiдстаємо вiд китайцiв на вiсiм рокiв.

Через те, що олiгархи не хочуть поводитися цивiлiзовано, повиннi розраховуватися ми -- пересiчнi українцi. Сьогоднi нам запропонують девальвацiю з 8 до 10, а завтра -- з 10 до 15 гривень за долар.

-- Коли слiд очiкувати девальвацiї? Якою вона буде?

В. Шапран: -- Думаю, принаймнi до кiнця року такого рiшення не буде. Якщо уряд i пiде на цей крок, то рацiонально було б опустити нашу валюту до 8,5. Однак перш, нiж зробити це, потрiбно провести велику роботу серед населення. Будь-який рух курсу призведе до нового вилучення населенням коштiв з банкiв.

М. Iвченко: -- Думаю, що в короткотермiновiй перспективi можливе зниження гривнi на 1 -- 3%. Тобто, якщо нинi середнiй курс -- 7,97 гривнi за долар, то зниження на 3% означає встановлення курсу 8,20. Однак навiть 3% -- це забагато. Знаючи наших людей, можна передбачити, що вони
перетворять це на 5 -- 10%, враховуючи, що готiвковий ринок займає
приблизно 20% валютного ринку.

Тут ще важливi зовнiшнi причини. Вiдомо, що почалося сповiльнення
американської економiки. Якщо темпи сповiльнення прискоряться, то тодi теоретично будуть пiдстави для впевненої девальвацiї. Якщо ж зовнiшнiх причин не буде, то штучна девальвацiя на кiлька вiдсоткiв -- це прискорення темпiв iнфляцiї. Крiм того, завалиться банкiвський сектор.

В. Лановий: -- Якщо в нас iнфляцiя становить 12% на рiк, то девальвацiя може бути в межах 6 -- 7% на рiк. Бiда лише в тому, що у нас немає продуманої грошової полiтики, а є лише ситуативнi рiшення -- Нацбанк то послабляє валюту, то посилює на догоду комусь. Усе робиться заради окремих груп, фiрм, заради фасадних перемог. I в цiй ситуацiї можна чекати будь-яких, навiть найбiльш абсурдних рiшень.

подробнее